Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці «Цуцик»

Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства.

Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці «Цуцик». Ця байка написана у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір «і день, і ніч», але життя його не солодке:

Всього доводиться терпіти…

Та ще й до того і їжа препогана,

Хлиснеш помий, коли дадуть,

А як не в лад загавкаєш на пана,

То ще й під боки натовчуть.

Патлатий Цуцик м’яко спить і ласо їсть. Він давно забув своє дитинство у пекарні, коли «замурзаний під лавою тинявся», і дивиться на Бровка з презирством через те, що в того хвіст у реп’яхах. Чим же заслужив Цуцик таку любов панів і безтурботне життя? Тим, що лащиться до панночок і грається з ними, а також служить по-вченому на задніх лапках. Завдяки улесливості та лакейському прислужництву, Цуцик завжди поруч з панами, має “сухенькі лапки, хвостик чистий». Бровка обурює така несправедливість, але висловити свої думки він не може, бо запанілий Цуцик «скубне й Бровка, коли захоче».

Леонід Глібов у своїй байці змальовує безправне і принизливе становище трудящої людини в тогочасному суспільстві. Автор обурюється тим, що чесна праця коштує набагато менше, ніж підлабузництво та лакейське прислужництво.