Вечір у селі.Твір-розповідь 5 клас

Улітку я гостював у селі, у своїх бабусі та дідуся. Хочу розповісти про один ве­чір, який мені сподобався більше за всі інші.

Ще зранку дідусь сказав мені, що сьогодні у нас буде «млинцевий вечір». Я зрадів, бо дуже люблю млинці. Але дідусь зробив із цього таємницю, натякнув­ши, що такі вечори він улаштовує лише один раз на місяць. Для цього буде накри­то величезний стіл у садку і зберуться всі його знайомі сільські хлопці та дівчата. Тут я зрозумів, що то буде не тільки їжа, але й ще щось цікаве!

Ближче до вечора бабуся почала пекти млинці і приготувала їх цілу гору. Дід розігрів самовар і налив у тарілки кілька сортів меду, згущеного молока, вершків та варення. А я накривав стіл у садку. Потім, близько 18.00 до нас і справді по­чали приходити діти. Усього їх зібралося аж 18, віком від 7 до 16 років. Всі були дуже чемними, радісними і мали урочистий вигляд. Усі розсілися за столом, а по­тім мій дідусь запросив їх їсти і сказав, що тема сьогоднішнього «млинцевого ве­чора» — співчуття та розуміння.

Після цього всі діти по черзі мали можливість висловити свою точку зору на цю досить складну тему, про яку ми не часто замислюємось.

То був дуже цікавий вечір! Одні діти розповідали випадки зі свого життя, інші — про те, що чули від батьків чи вчителів. У когось вже була своя власна точка зору. Решта слухала. Хто не хотів — не висловлювався, але до пізньої годи­ни ніхто не пішов — усім було дуже цікаво! Там я вперше відчув себе дорослою розумною людиною.