Важкі думки трудівниці-швачки (за віршем «Швачка»)

П. Грабовський все життя відчував народний біль глибше, ніж особистий. Саме тому в його поезії так правдиво зображені трудівники.

У вірші «Швачка» поет змальовує важку долю жінки, яка змушена шиттям заробляти собі на життя.

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…

Боже, чи довго тягти?

З раннього ранку до пізньої ніченьки

Голкою денно верти.

І ми ніби чуємо важкі стогони страдниці-швачки, яка має працювати майже цілу добу тільки заради того, щоб прогодуватися «черствим шматком». Така робота виснажує, а не дає морального задоволення:

Кров висисає оте остогиджене,

Прокляте нишком шиття…

Павло Грабовський не з чуток знає про цю невдячну роботу, бо його молодша сестра була кравчинею. Доля його сестри, а також інших жінок-трудівниць обурює поета. Їхню працю він називає «вільною неволенькою», що робить життя нестерпним. Для контрасту письменник показує багате і безтурботне існування вередливої, зманіженої панночки.

Мене глибоко вразив образ нещасної жінки трудівниці, змальований письменником з надзвичайною точністю і правдивістю. Цей твір П. Грабовського — ніби сповідь страдальниці-швачки, життя якої сповнене приниження: важкої праці за черствий шматок хліба.

 

Образ жінки-трудівниці у поезії П. Грабовського
Зображення сміливості і винахідливості запорожців у боротьбі з турками та поляками у творі «Над Кодацьким порогом»

Залишити відповідь