Вади людини й суспільства в творах українських байкарів

Байка — найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка і Л. Глібов.

Талановитий український байкар П. Гулак-Артемовський свій твір «Пан та Собака» спрямував проти кріпосного права. У байці правдиво відтворено тогочасну дійсність, тонко передано характери персонажів. Рябко — чесний працівник, покірний слуга, який вірно служить панові, бажаючи заслужити його ласку. А пан — жорстока і несправедлива людина. Програвшись у карти, зганяє злість на Рябкові. Це покарання виводить з рівноваги наївного кріпака, який висловлює протест проти гнобителів-панів, їхнього самодурства і деспотизму, робить висновок: «Той дурень, хто дурним іде панам служити…»

Дурість і безпорадність панів, руйнування поміщицьких господарств і банкрутство кріпосників яскраво показав Л. Глібов у творі «Мірошник». Ледачий Хома занедбав колись добре господарство, вів паразитичний спосіб життя. Такі поміщики марно витрачають багато грошей, жорстоко експлуатуючи кріпаків:

Без діла сотні всюди сують,А за недогарок вониЛюдей і лають, і мордують.У байці «Цуцик» Леонід Глібов висміяв такі соціальні та моральні вади капіталістичного суспільства, як паразитизм, лакейство, егоїзм, неробство. В образі Цуцика автор малює продажних, морально нікчемних, лицемірних людей, які заради панської ласки ладні зрадити своїх друзів. Цуцик пишається своїм прислужництвом і лакейськими здібностями і з великим задоволенням та зверхністю пояснює Бровкові:

Я те роблю, чого ти не зумієш:На задніх лапках я no-вченому служу.Бровко, в образі якого втілено риси чесного і працьовитого трудівника, з огидою ставиться до панського лакея і з обуренням заявляє: «Щоб ти сказивсь!»

Несправедливість царського суду змальовано в байці Є. Гребінки «Ведмежий суд». Ведмідь, Вовки, Лисиця — яскраві представники царського суду, які, не дошукуючись правди, по-своєму судять безправного і беззахисного кріпака. Гребінка наголосив, що суд, який складається з вайлуватих тугодумів, нерозумних хижаків, хитрих і підступних людей, захищає інтереси експлуататорського класу.

Отже, українські байкарі Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський, Леонід Глібов явища тогочасної дійсності оцінювали з точки зору селянських мас, і їхні симпатії були на боці знедолених і безправних.