Усім деревам дерево.Твір 6 клас

Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою.

Священні дуби росли, як правило, на берегових кручах, їх було видно здалеку. І досі Дніпрові води вимивають з піску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств.

Є письмові свідчення візантійських істориків, що в X столітті на острові Хортиця ріс величезний дуб, який мав особливе пошанування від наших предків-язичників. До цього дуба приносили у жертву півнів, шматки хліба, м’яса «і що має кожний, як того вимагає від нього звичай».

Отож із давніх-давен дуб – ознака сили, святості, найвищої шани.

Довкола дубів відбувалися ігри, що супроводжувалися спеціальними піснями. Цей обряд символізував розквіт природи, початок літа.

Оспіваний у народних думах та піснях дуб був символом молодого козака.

Чом дуб не зелений?

– Лист хмара прибила;

Козак невеселий –

Лихая година.

Зображення дубових гілок бачимо на пам’ятниках героям, дубового листя – на багатьох високих нагородах, а дуби-старожили взяті на облік і повсюди охороняються законом.

Нині на Рівненщині в урочищі Юзефине є дуб, якому понад 1300 років. Опалений блискавицями, овіяний вітрами віків, цей велетень ще плодоносить. Мабуть, під тихий шелест його листя гарно думати про минуле і прийдешнє нашого народу.