Улюблені герої українських народних дум. Твір 7 клас

Віками доводилося боротися волелюбному українському народові з татарськими ордами та турецькими яничарами, польсько-шляхетськими загарбниками, «власними» поміщиками та капіталістами. Воюючи з ворогами, то нападаючи на них, то відбиваючись від них, показуючи справжні чудеса хоробрості, козаки своїми подвигами викликали у сучасників подив і надихали народних співців прославляти мужніх лицарів. Назавжди в пам’яті нащадків залишаться: козак Голота, Самійло Кішка, Іван Богун, Максим Перебийніс. Саме про одного з таких козаків, «який не боявся ні огня, ні меча, ні третього болота», який стояв на сторожі мирної праці людей, про його поєдинок з багатим татарином і розповідається в «Думі про козака Голоту» . 3 перших рядків цього твору в нашій уяві постає безмежний степ, через який пролягає вибита кінськими копитами курна дорога. На ній жодної травинки, жодного кущика. Це страшний ординський шлях, яким турки й татари нападали на наші землі. Ворог міг напасти зненацька. Тому на безлюдному ординському шляху серед килиїмського поля стоїть на варті козак Голота – оборонець рідної землі. Ми уявляємо його з засмаглим обличчям, з мозолястими руками, сміливим гострим поглядом і струнким станом. Козак Голота в думі символізує трудовий народ, який завжди готовий гідно боронити свою вітчизну від ворогів. Народ наділив свого улюбленця найкращими людськими якостями. Він сміливий і відважний, чесний і справедливий, кмітливий і дотепний.

Козак має незвичайну силу, добре знає військову справу, це безстрашний воїн, який наганяє жах на ворогів. Прізвище Голота й убогий одяг свідчать про те, що він виходець з трудового народу. Цим у думі підкреслюється, що справжніми захисниками рідного краю завжди були трудящі. На противагу Голоті багатий татарин – жорстока, зажерлива, пихата й обмежена людина. Для нього найголовніше – нажива. Як він жадібно прикидає, чого варта козацька зброя та кінь, скільки золота він одержить за сміливого козака! Але в поєдинку татарин проявляє боягузтво: адже «ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері з коня покотився!» Ворог дістав по заслузі, щоб не зазіхав на чужі землі і чуже добро. У змалюванні багатого татарина відобразилася ненависть народу до турецько-татарських загарбників. Протиставляючи ці два персонажі, народ проголошує ідею вірного служіння своїй батьківщині, торжество справедливості над неправдою і злом.

Відомим героєм українських народних дум є Самійло Кішка. Він брав участь у морських походах запорізьких козаків проти Туреччини і потрапив у турецький полон, де провів 25 років. Мужній та сміливий козак організував на турецькій галері повстання невільників і повернувся на Україну, де був обраний гетьманом.

Високо тримаючи своє знамено і свято виконуючи свій обов’язок, козаки ні перед ким і ні перед чим не відступали: не боялися ні вогню, ні морських хвиль, ні страшного голоду, ні нестерпної спраги, ні найбільш жорстоких і варварських катувань у ворожому полоні. Саме тому народ у своїх піснях і думах зберіг згадку про них – своїх славетних героїв.