Українська — мова мого серця.Твір-опис 5 клас

Уся моя родина розмовляє російською мовою. Мені пояснювали, що в часи ди­тинства кожного з моїх рідних усі предмети в школах викладалися російською. Тоді майже всі розмовляли нею. А ще вони кажуть, що я навіть у моєму віці розмовляю українською мовою краще за них. І це справді так! Бо мені дуже вона подобається.

Коли я чую українську мову, мені здається, що ті, хто розмовляють нею, ось-ось заспівають. Ті звуки вміщають так багато почуттів, що люди ніби не можуть усі їх вмістити в маленькі слова і почуття вивалюються з усіх боків. Їх чутно, на­віть якщо не розібрати слів — у звуках. Українська мова найкраще підходить для почуттів. Нею дуже красиво можна розповісти про свою нещасну долю. Якщо по­слухати народні пісні — вони або складаються із самих сліз, або, навпаки, слова жартують, ойкають, пританцьовують, мерехтять. Зовсім як людина, коли сміється. Українська мова живе у людей там, де живуть їхні почуття, — у серці. І ллється звідти. Тому вона така красива.

Зазвичай я кажу батькам, що мені зрозуміла їхня звичка до російської мови, але трошки їх шкода. Сам я люблю українську мову. І слухати, і розмовляти нею. Писати — менше, але читати — дуже люблю.