Твір «Цінуй життя»

Кажуть, що людина тільки тоді зрозуміє справжню ціну чомусь, коли втратить це. Мабуть, правда. Як часто люди, заклопотані щоденними справами, у гонитві за статками та визнанням не помічають справжнього багатства. Здоров’я, друзі, зрештою, життя здаються нам речами невід’ємними та незмінними.

Водночас легка застуда змушує нас піклуватися про свій стан здоров’я, сварка або розлука з другом показує, наскільки він незамінний у вашому житті, і як важко буває зберегти дружні стосунки. Зрештою, кожен із нас свого часу розуміє й цінність життя загалом. Кожна людина приходить до цього у свій спосіб. Для одного це усвідомлення наступає, коли він рятує чиєсь життя. Для іншого – коли рятується сам, опинившись на межі життя й смерті.

«Не руш! не руш! не ріж! не убивай!» – благає Мавка з драми «Лісова пісня» видатної української письменниці Лесі Українки. Ці слова на позначення боротьби за життя стали крилатими. У цьому вислові зосереджено стільки відтінків почуттів: і страх, і спротив, і жага до життя! В образі казкової істоти, мавки, що живе на межі світу людей, природи й духів, авторка показала нам, як жива істота може чіплятися за життя. Водночас боротьба мавки – це не просто битва за можливість дихати, ходити. Це передусім боротьба за гідне життя, сповнене любові, справедливості, чесності.

На мою думку, Мавка перестала боротися за життя, бо зрозуміла, що нема за що боротися у світі безчестя та зради. Із таким наповненням, замість любові та злагоди, будь-яке життя перестає бути повним, перетворюється на жалюгідне існування. Це розрізнення, між життям та існуванням, має усвідомити кожна людина, щоб гідно прожити своє життя, цінність якого рано чи пізно розуміють усі.