Твір-роздум на тему «Мати»

Мати – це мабуть, найголовніше слово у всіх мовах на землі. Це слово, яке першим у житті вимовляє більшість дітей світу. І скільки б не було людині років: десять, двадцять п’ять чи сорок, вона просить: «Ой, мамочко, допоможи!», коли потрібна допомога. Мамо, матінко, матушко, голубко…Навіть якщо матері немає біля нас, ми віримо, що вона почує та захистить.

Що тут казати! Коли ми, наприклад, чимось налякані, то спершу у нас виривається зойк «Мама!». А потім вже «Міліція!», «Сусіди!» чи «Уряд!».
Я розмірковую, чому це так. І приходжу до висновку, Ми знаємо – є людина, яка буде любити та допомагати своїм дітям завжди та всюди, які б іноді невдячні не були ці діти. І така людина – мама. Тому ми завжди жаліємо сиріт, або тих дітей, у кого матері ведуть асоціальний образ життя та не піклуються про них. Поряд з ними є друзі, держава, вчителі, вихователі, можливо, родичі. Але немає найріднішої людини…

Мати може «читати мораль», навіть вилаяти, але перша прибіжить на допомогу в разі потреби. Знаючи це, люди співають безліч пісень про материнський подвиг. Як приклад можна навести естрадну пісню з такими словами «Мамо, мамо ти моя, стіна кам’яна…». Або українську пісню про мамин рушник: «Рідна мати моя, ти ночей недоспала…»

Моя мати – така ж самовіддана жінка. Давно, коли я ще зовсім маленьким лежав в колисці, вона навіть на годину не полишала мене самого. Сповивала, годувала, купала, пильнувала мій сон. Потім змагалася з усіма моїми дитячими хворобами. Приносила мені щойно куповані нові іграшки, щоб порадувати. І зараз турбується про те, що я їм, чи щось мені не болить, чи добре я вдягнений. І звісно, яку я отримаю освіту та яким буде моє майбутнє.

Водночас вона виховує в мені самостійність, адже діти теж мають при нагоді вміти самі дати собі раду. Інакше як вони потім зможуть вести доросле життя та самими бути батьками?

Матерів треба берегти. Адже вони так багато вкладають у нас, що можуть забувати про себе. Діти можуть допомагати своїм матерям по господарству, старанніше вчитися та менше давати своїм мамам причин для зайвих турбот. Інколи варто відмовитися і від надто дорогих подарунків, якщо бачиш, що батькам вони «не по кишені».

Краще самому зробити мамі подарунок та показати їй свою подяку за її любов. Нехай невеликий, недорогий або змайстрований власноруч, але все одно подарунок. І не тільки до Восьмого березня чи до дня народження, а просто так, від душі!