Твiр-роздум. Хлiб. 6 клас

Вiд зорi до зорi пливуть ланами країни комбайни, мчать тисячами дорiг колони автомашин, навантажених зерном, що ще зберiгає сонячне тепло. Жито i пшеницю приймають у трюми пароплави на рiках, мчать залiзничними магiстралями ешелони, вiд яких пахне полем, бо у вагонах хлiб нового врожаю. Вiстi з нив дорогi серцю не лише тим, хто безпосеред ньо причетний до збиральної, ними цiкавляться усi: i сталевари, i вченi,

i митцi, що дарують людям свої талант i працю. Хоч який би щедрий був наш стiл, коли на ньому немає хлiба, отже, не вистачає найважливiшого, без чого приготовленi страви здаватимуться не такими смачними.

Хлiб… Народ назвав його святим. Хвала тим рукам, що виростили повнозерний колос, зберегли вiд негоди, зiбрали. Хвала тим, хто, забуваючи про втому, за штурвалом трактора, комбайна, автомашини, дбав про родючiсть землi i силу пшеничних i житнiх ланiв.

Бережiмо та цiнуймо його, бо то не тiльки труд мiльйонiв. Хлiб — це життя.