Твір «Родовідне дерево»

Часом ми забуваємо про те, що є спадкоємцями та продовжувачами свого роду, що кожен з нас – ланка в безперервному ланцюгові життя, простягнутому з минулого в майбутнє, від наших предків до наших нащадків. Дуже важливо зберегти пам’ять про те, звідки походить людина та хто були її пращури. Для цього люди збирають родовідне дерево. Іноді його ще називають генеалогічним. Найчастіше його зображують у вигляді дуба, проте можна вибрати будь-яке дерево.

Головне, що така схема дає можливість зібрати відомості про представників своєї сім’ї, поглибитися в її історичну пам’ять. Дерево виходить велике та крислате. В такому дереві переплітаються паростками представники різних родів та навіть народностей.

Досліджувати своє родовідне дерево дуже цікаво. Можна дізнатися про те, чим займалися та ким були твої пращури, які вони мали особливості, скільки у них було дітей. Часом можна навіть розкрити якусь давню сімейну таємницю.

На кожному генеалогічному дереві можна побачити долю родини, а через неї й історію народу. Адже кожна сім’я – це частина суспільства. Своєю історією вона ілюструє всі процеси, які в ньому відбуваються з цілою нацією.

Варто берегти пам’ять своєї родини. Недарма люди кажуть, що той хто не знає минулого, не матиме и майбутнього.