Твір на тему «Українська гостинність»

У всьому світі українці вважаються гостинною нацією. Гостю – чи проханому, чи ні – у нашій країні раді завжди, на відміну від тієї ж Німеччини, де прийти до когось у дім без попередження вважається неприпустимим. У такому випадку з вами поговорять з порогу, навіть не запросивши ввійти до дому. У нашій країні все навпаки – гостя не тільки вводять у дім, а ще й намагаються нагодувати та розважити.

Більш того, гостю в Україні пропонують найкраще, а до приходу гостей з якогось приводу готуються ретельно та заздалегідь – прибирають оселю, стелять святкову скатертину, дістають красивий посуд, готують смачні та багаті страви. Гостей запрошують відзначати найважливіші події в житті родини – дні народження, весілля, хрестини та навіть поминки.

Я замислився над тим, чому в Україні з такою шанобливістю ставляться до гостей, тому почав шукати в Інтернеті матеріали на цю тему. І дізнався багато цікавого. Виявляється, у давнину побутувала легенда про те, що Бог сходить з неба у вигляді подорожнього, який мандрує по землі, і коли він завітає до хати, то принесе з собою щастя господарям. Тому не відмовляли  будь-якому незнайомцю в гостинності – цим можна було образити Бога.

Мені дуже сподобалося таке уявлення, здається, у ньому є багато правдивого, адже й справді прихід гостя в дім пов’язаний з приємним проводженням часу, веселощами, відпочинком. Та й самому бути гостем – дуже почесне та приємне заняття. Йдучи до когось у гості, ми віддаємо йому шану – готуємо якийсь дарунок чи гостинець. А колись побутував ще звичай, що й господарі робили подарунки гостям на знак поваги, взаємної симпатії та найкращих побажань. Це мало закликати щастя та добробут у життя людей.

Мабуть, саме через  такі глибокі корені та символічність українська гостинність славиться у всьому світі. Тепла атмосфера та доброзичливість приваблює гостей з усіх країн до нас. Це дає можливість людям відчувати себе потрібними, щиро спілкуватися, виявляти повагу один до одного – ті важливі речі, що роблять наше життя кращим.