Твір на тему «Телебачення»

Сьогодні ми за звичкою вмикаємо телевізор і не замислюємося над тим, як працює це диво техніки, як узагалі стало можливим передавати на далекі відстані зображення і звук. Сучасне покоління не знає тих часів, коли не кожна родина мала власний телевізор. Дивними видаються нам згадки наших старших людей про те, як вони малими бігали подивитись мультфільм до сусідів. Нас вже не дивують нові «розумні» пристрої, які з’являються майже щодня.

Однак нещодавно я була здивована новиною, що біля витоків телебачення стояв українець – Борис Грабовський. Його батько, Павло Грабовський, був відомим поетом, засланим царським урядом на північ Росії.

Фізик за освітою, Б. Грабовський разом з іншими вченими працював над винайденням електронного телебачення. Результатом їхньої спільної роботи став винахід, який дослідник назвав «радіотелефот». Вперше в історії здивована публіка побачила рухи людини на маленькому екранчику.

Передача зображення на відстань практично стала можливою ще після винаходу фотографії. Однак фотоапарати могли передавати лише статичне зображення. Винахід Грабовського – це перша у світі передача саме рухомого зображення. Загалом йому належать дванадцять патентів та авторських свідоцтв, а також понад п’ятдесят заявок на винахід.

Але доля готувала Б. Грабовському справжні випробування. Йому було запропоновано продемонструвати апаратуру в Москві, але після її пересилки вона перетворилася на мотлох. Нового удару завдали конкуренти, які назвали його «телефот» безперспективним. Дослідник намагався переконати всіх у доцільності свого винаходу, але марно. Після таких ударів Борис Павлович тяжко захворів.

І все-таки визнання Бориса Грабовського як винахідника електронного телебачення сталося. А на сучасному етапі прийшло й світове визнання: першість телепередачі Грабовського підтвердила міжнародна організація ЮНЕСКО.