Твір на тему «Бабине літо»

Наприкінці серпня або у вересні погода зазвичай псується. Стає холодно, йде дощ, задуває вітер. А потім знову повертаються погожі днини, стає тепло. Пригріває сонечко. Це означає, що настає бабине літо. Я кожного разу радію йому від душі, хоч знаю, що воно приходить ненадовго.

Як приємно зняти теплі речі: куртки, светри, кофти, товстючі джинси! Як добре знову одягнутися легко! Можна в футболці на вулицю вискочити, і не захворієш. Під час бабиного літа багато дерев та кущів ще зелені, а в саду розпускаються пізні квіти.Уявляєш, що справжнє літо ще триває та ніколи не скінчиться. Але до школи вже ходити треба: літні канікули минули. Так що ці два літа ніяк не сплутаєш між собою!

Під час бабиного літа павучки чомусь починають активно плести свою павутинку та розгойдуватися на ній туди-сюди. Павутина літає буквально всюди, де ростуть дерева!

Перебуваючи на природі, в неї постійно влізаєш, вона чіпляється до одягу. Але бабине літо подобається мені тому, що комахи вже майже не набридають. Кудись діваються кусючі комарі. Стає мало мух та ос, вони вже не лізуть до тарілки під час обіду.

Проводити бабине літо на природі дуже приємно. Навкруги гарно: листя помалу вже жовтіє або червоніє, а погода хороша, тиха. У цей час весело гуляти сонячним лісом або поїхати на озеро, на ставок. Купатися, правда, не можна, бо вода вже холодна. Але лізти у воду вже навіть не хочеться. Зате коли немає вітру, а під час бабиного літа вітру зазвичай немає, то яскраво-синя поверхня води блищить на сонці, неначе перлина.