Твір до ЗНО “Яким я бачу свій старт у самостійне життя”

Моє самостійне життя почнеться після закінчення школи. Я планую вступати до обласного університету, переїжджати до великого міста.

Там я буду жити сам, тобто без батьків. Зніму за допомогою батька кімнату в квартирі чи заселюсь у гуртожитку. Матиму сусідів по кімнаті, почну сам готувати собі їжу на спільній кухні. А також вчитися! Сподіваюся також знайти нових друзів, з якими мені буде цікаво крокувати дорогою самостійного життя.

“І все на світі треба пережити. І кожен фініш — це, по суті, старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт,” – пише Ліна Костенко. Звичайно, я знаю, що попереду мене чекає ще багато випробувань. Але нікому не заборонено мріяти та ставити перед собою мету. Богдан Хмельницький ставив за мету стати незалежним разом зі своїми козаками — і він домігся гетьманства. Тарас Шевченко мріяв бути художником — він малював, незважаючи на перепони. Я теж зможу досягти свого.

“Хай буде вік прожито, як належить” – таке напутнє слово дає молоді поетеса. Я вважаю себе підготовленим до майбутнього та певний, що зможу впоратися з викликами сучасності. Завдячую я цим, по-перше, своїм батькам. Школа мене підготувала до майбутнього все-таки дещо менше, ніж вони вклали в мене зусиль. Я хотів би низько вклонитися їм на знак подяки.

У школі я вчився добре. Ми вивчали дві іноземні мови. Я, крім англійської, освоював французьку. Я дуже поважаю своїх вчителів, особливо нашого математика. Вони давали нам більше знань, ніж потребувала програма. Це ще одна причина для мене, щоб бути оптимістом та почувати впевненість у майбутньому.