Твір до ЗНО «Слова вигадані для того, щоб приховати думки

Як часто ми ховаємося за слова. Стандартні фрази та ствердження вилітають з наших вуст майже автоматично. Іноді, складається таке враження, що слова з думками не мають нічого спільного. Чи справді слова – це тільки красива ширма?

Слово – це унікальний засіб спілкування. Слово – це універсальний символ, що допомагає класифікувати та систематизувати явища та події в оточуючому світі. Як зазначала Олена Пчілка:

Слово — то мудрості промінь,
слово — то думка людська.

Справді, слово покликане виражати думки, а не ховати їх. Проте люди часто говорять красиві слова, приховуючи тим самим підступні наміри. Згадаємо «Пісню про Роланда», в якій цар Марсілій дає Карлові красиву обіцянку визнати його владу та прийняти християнство для того, щоб той не зруйнував Саргосу та повернувся у Францію. При цьому Марсілій брехав, до того ж знав, що через це буде вбито заручників. Тими словами він обманув Карла, та все одно його не минула смерть.

Нажаль, сьогодні часто зустрічається ще одна нездорова тенденція. Люди перестали виражати свої думки словами, переконуючи себе, що до них ніхто не буде дослухатися та ніхто їх не зрозуміє. Як наслідок, люди втрачають віру у силу слова, та у слова взагалі. Ми бачимо, що такі важливі «Я тебе кохаю», «Пробач мені», «Обіцяю» взагалі втрачають будь-яку цінність. Більш того, прикриваючись словами, люди маніпулюють один іншим.

У такому випадку неможливе існування здорового суспільства з точки зору морально-етичних засад. Таке легковажне відношення до своїх та чужих слів грає не на користь людству та провокує його на подальший занепад.

Можливо саме зараз, коли ми нарешті усвідомлюємо той факт, що наші думки вже давно розходяться з нашими словами, саме зараз ми повинні взяти на себе відповідальність та відновити силу слова. Ми маємо перестати гратися словами, давати порожні обіцянки пускати словесний пил в очі. Тільки так ми зможемо повернути первинну функцію слів – з’єднувати нас у спілкуванні та взаємодії.