Світ природи у творчості М. М. Пришвіна твір 4 клас
Життя Пришвіна було типове для російської людини, що пережив три війни й революцію. Доля М. М. Пришвіна — це характерна доля російської людини саме тому, що майже завжди щире життя його проходить у тіні. Вона ніколи про себе не заявляє голосно й у той же час є присутнім щомиті в слові письменницькому. Кожна фраза, навіть кожне слово в Пришвіна, як у віршах, несе більше значеннєве навантаження. Це така мудра поезія в прозі. У ній немає повчань, але їсти рідне цнотлива увага до всьому, і до людини насамперед: ти голодний — я тебе нагодую, ти самотній — я тебе полюблю. Усе в письменника — мир, природа, людина — у загальній сукупності й становить красу життя, яку необхідно відстоювати, борючись зі злом у будь-яких його проявах. Саме цій темі було присвячене казка-минуле «Комора сонця». У ній ми зустрічаємо знайомі прикмети народної російської казки, починаючи від казкового пейзажу, розмов птахів, тварин і кінчаючи щасливою розв’язкою з перемогою добра над злом.
І в той же час — це повість, що розширює наші знання про життя. Читаючи цю книгу, ми довідаємося про бондарне ремесло й про цілющі властивості журавлини, про значення лісу для людини й про те, як мисливець улаштовує облави на вовків, і які звички в зайця й лисиці, у вовка й у тетерева, чому треба, особливо на болоті, триматися твердої стежки й що собою представляють більші торф’яні болота. Багато чого, про що пише у своїх творах Пришвін, не фантазія. В основу всього його творчості покладені дійсні події, власні спостереження й враження.
«Ніде у світі немає такої чудової мови, як росіянин, — писав Пришвін. — От візьми, наприклад, слово «Батьківщина». Скільки слів з тим же коренем: батьківщина, рід, родичі, рідний, джерело, джерельце, родинний, родинне увага…»
Пришвін — один зі головних письменників. Він ні на кого не схожий — ні в нас, ні у світовій літературі. Гіркий про нього писав: «У жодного з російських письменників я не зустрічав, не почував такого гармонічного сполучення любові до Землі й знання про неї, як бачу й почуваю це у Вас». І ще: «Відмінно знаєте Ви ліси й болота, рибу й птаха, трави й звірів, собак і комах, дивно багатий і широкий мир, пізнаний Вами», Слово Пришвіна незвичайно сучасно, особливо в трагічні моменти нашого життя, на переломі, хоча здається, що творчість Пришвіна досить благополучно: писав він про природу й відомий як співак природи, але думати так — те ж саме, що, входячи в ліс, бути впевненим, що він тільки для відпочинку й призначений. Але ж життя природи йде по своїх мудрих глибинних законах.
Для риби потрібна чиста вода — будемо охороняти наші водойми. У лісах, степах, горах різні коштовні тварини — будемо охороняти наші ліси, степи, гори.
Рибі — вода, птахові — повітря, звірові — ліс, степи, гори. А людині потрібна батьківщина. І охороняти природу — значить охороняти батьківщину.
Творчість Пришвіна — це як що заново народжується, знову почутий нами дзенькіт, що йде зараз усе ширше й ширше. У таку важку годину нашого життя слово Пришвіна звучить усе голосніше й голосніше. Він пережив найтяжкі історичні катаклізми й все-таки служив вічному.