Собаче.Твір-опис 7 клас
У наших сусідів є собака — маленька та вередлива болонка на ім’я Принцеса. Її господарі скоротили це прізвисько до Присі, і тепер собака відома саме під таким ім’ям.
Як на мене, Присю надто розпестили. Вона їсть лише найкращі продукти та особливі страви, які для неї готує хазяйка. Її ніколи не виводять гуляти, щоб вона не забруднилася, тому собачка завжди сидить удома і скоріш за все навіть не здогадується, що існують воля, природа, земля. Зате в неї є все, чого може забажати справжня принцеса. Її у прямому сенсі «носять на руках», дуже люблять, пестять. Купують їй різноманітні прикраси (банти, одяг, заколки для шерстки) та собачі іграшки. І чого там тільки нема! Є іграшки, за якими можна побігати, а є такі, які можна погризти. Я бачила у Присі не менш ніж 10 різнокольорових м’ячиків, кісточок із якихось корисних для собачих зубів матеріалів і величезну кількість м’яких іграшок. А раз на два тижні до неї приїздить особистий перукар з величезною сумкою різноманітних засобів для миття та підстригання. Одного разу хазяйка собаки розповідала нам, що собі вона купує шампуні за 20 гривень, а Присі — за 150.
А ще кажуть «собаче» життя! Це вже точно не про Присю! Ми з мамою інколи жартуємо про те, що хотіли б і самі жити у таких умовах, як сусідська болонка, бо в неї витрати на перукаря втричі більші за наші на двох. А батько, напроти, вважає, що таке життя псує собаку, як зіпсувало б і дитину. Він вважає, що у Присі зовсім не залишилося тваринних навичок до виживання. Якщо за якихось обставин її життя погіршає, вона не зможе вижити. Але поки що таке «собаче» життя зробило Присю симпатичною, доброю та лагідною тваринкою, яку приємно гладити та обіймати. Що вже казати? Просто у неї така хороша доля.