Розповідь про потомство тварин, як вони піклуються про нього

Моя молодша сестра Даша купила собі пару хом’ячків породи джунгарик, хлопчика ті дівчинку, сіренького та руденького. Назвала їх Тошею та Сашею, хоча всі друзі і сміялися з неї, бо вона дала гризунам людські імена.

Через місяць чи два Саша завагітніла, і сестра моя стикнулася з потребою купувати для хом’ячого сімейства більшу клітку, ніж була в них. Адже джунгарики, як і всі гризуни, плодяться дуже активно.

Цікаво, але самці хом’яків не люблять піклуватися про своє потомство. В них найчастіше немає батьківських почуттів, вони навіть можуть поїсти своїх дитинчат, як роблять також деякі коти та пси. Тому сестра відразу розсадила Сашу та Тошу по різним кліткам, коли помітила Сашину вагітність. А інколи самі пухнасті самиці відганяють від себе кавалера, коли відчувають близьку появу дитинчат, щоб захистити їх від великого та товстого дорослого хом’яка.

Скоро сестра мала піклуватися вже і про хом’ячій приплід: чотирьох малесеньких пухнастиків. Вже через двадцять хвилин після їхнього народження Саша радісно наминала насіння за обидві щоки, а потім взялася годувати малих.

Не можна сказати, що джунгарики схиблені на піклуванні за своїми дітьми. Самиця тільки годувала своє потомство та гріла його, лежачи поряд. Більше ніякого пещення вона дітям не надавала. Я здивувався, тому що можу порівняти таку поведінку з котячою. Кішка ж найчастіше відразу біжить до кошенят, зачувши їхній жалібний писк, вилизує їх та співаю їм муркотливу колискову, ричить та випускає кігті, побачивши, що до маленьких підходить хтось чужий.

Ми вирішили дати короткочасний дозвіл Тоші подивитися на своїх дітей. Даша під час побачення стерегла, щоб він, не дай Боже, не вхопив когось з малих та не злопав. Але хом’ячок нікого не став їсти, він навіть вилизував та повинюхував Сашу та дитинчат. Я вважаю, що він скучив за своїми собратами, сидячи в окремій клітці. Це добре, тому що найчастіше ці гризуни воюють за територію та кусають один одного, а дружать рідко.