Розповідь про казкове життя мурах

Одного разу маленькі безкрилі мурашки зібралися та вирішили жити спільно. Дрібна мурашка ж не може вижити самостійно. Вона потрапить під дощ без домівки, застудиться та замерзне, заблукає без стежок, які протоптують її побратими. Завжди легше виживати не самому, а спільно.

Тоді мурахи побудували палац, в якому зібралися жити. Довго вони трудилися: прорили кілька підвалів та лабіринтів, створили комори для зберігання їжі, насипали високі земляні башти та широкі вали-укріплення. Мурахи радісно заселилися до нової домівки.

А ранком вони були здивовані: у палац пробралася невідома комаха з крильцями! Зовні вона була схожа на них, але могла літати. 

Я буду вашою королевою! – нахабно заявила вона. – Ви згодні мене годувати?

Мурахи хотіли вигнати непрошену гостю за ворота, але вона сказала, що буде народжувати для колонії нових жителів-мурашат. І так мурашине суспільство зможе подовжуватися у часі, отримає нове життя. Тоді комахи погодилися та обрали прибулу своєю царицею. Зажили вони потім разом довго та щасливо.