Прогулянка осіннім лісом.Твір 7 клас

Не буває таких фарб, ні, не буває! Яскравим золотом заграв ліс, і вранішні серпанки стали золотими. Простягнеш долоню до жовтогарячого листя, а воно не пече, сяючи в останніх сонячних променях. Що робити тепер шукачеві пригод, як не мандрувати осіннім лісом, що так фантастично змінився за кілька коротких днів?

Усе-таки колір золота дуже одноманітний. Палітра осінніх фарб багатша. Тут є і тьмяно-жовтавий, і світло-брунатний, і колір, який нагадує червоне золото, і ще багато, дуже багато найтонших відтінків.

Якщо подивитися крізь жовтизну листочка на сонце, то можна вгадати долю цього листочка, мовби прочитавши його життя. Чорні цяточки свідчать, що прилітати до листочка пташки і, трохи подзьобавши, вирішили пошукати чогось смачнішого. Один край у листочка ніби більш загорілий: це на нього так дивилося сонце – довго й уважно Дивіться: поблизу черешка прикріпилась якась комаха в пухнастій зимовій одежині. Ні, не турбую, не турбую, спокійного сну.

Осінній ліс зачаровує, та ці чари скороминущі. Пройде бабине літо, і захлюпотять сірі довгі дощі. А потім ударять перші морози, і роздягнеться ліс, аби прийняти від Діда Мороза теплі зимові шубки.

Осінь ще триває, але поспішайте! Осінній ліс запрошує всіх на останню виставу в сезоні.