Поїздка за кордон і навіть проживання там довгий час – звичайна справа. На жаль, це явище стало масовим для мешканців України….Викладіть Ваш погляд на цю проблему. Твір 11 клас

Якщо позабудеш стежину до хати,

Яку дитинчам навпростець протоптав,

І матір, і рід свій, і слово крилате,

То значить, чужинцем бездушним ти став.

         Сучасний світ став більш відкритим. Поїздка за кордон і навіть проживання там довгий час – звичайна справа. На жаль, це явище стало масовим для мешканців України. Одні їдуть на заробітки, щоб прогодувати родину, інші – за славою, красивим життям. У бажанні реалізувати свої можливості повною мірою, звичайно ж, нічого поганого немає. Але коли людина забуває близьких, родину, мову, звичаї, традиції, культуру свого народу, нехтує ними – це вже зовсім інше.

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

Сьогодні багато українців вирушає за кордон в пошуках кращої долі. На мою думку, у цьому немає нічого поганого, адже кожен будує своє життя на власний розсуд. Проте, я переконана, що, покидаючи Україну, людина повинна пам’ятати своє коріння, мову, культуру, традиції. На це є декілька причин.

По-перше, Батьківщина у кожного з нас є лише одна, і ніякі чинники не можуть на це вплинути: ні відстань, ні час, ні оточення. Те місце, де людина народилася, де пройшло її дитинство, той край, частинка якого живе у серці, не можна обміняти на щось інше.

Яскравим прикладом можуть слугувати рядки В. Симоненка з вірша «Лебеді материнства»:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

По-друге, українці, на жаль, не надто серйозно ставляться до своєї історії, забуваючи усі уроки, які дає нам життя. Згадайте частину тих страшних випробувань, через які пройшла Україна на шляху до незалежності, і у Вас вже ніколи не виникне бажання знехтувати рідною мовою чи культурою.

Повертаючись до думки про перепони на шляху до волі, не можу не згадати про героїв України – бійців АТО. Ці мужні люди віддають власні життя для того, щоб ми, українці, ніколи більше не залежали від іноземних завойовників, не забували окремішність, індивідуальність нашої нації.

Отже, навіть покидаючи територію України, ніколи не зраджуйте їй. Незважаючи ні на що, збережіть у своїй пам’яті дивовижну українську культуру, милозвучну мову, трагічну історію і невмирущу жагу до волі.