Поетичні ідеали П. Грабовськогою. Твір 10 клас

Кажуть, скільки людей, стільки й думок, стільки точок зору. Кожна людина формує протягом життя свої ідеали, якими живе, до яких прагне.

Що таке ідеал у розумінні різних людей? Деякі думають, що ідеал – це та мета, яку людина ставить собі один раз у житті і потім намагається її досягти. Саме такою людиною й був поет Павло Грабовський, уже хоча б тому, що поети та письменники – найбільші й найфанатичніші ідеалісти. Ідеал, чудовий образ потрібен їм як повітря, бо інакше неможливо творити, неможливо жити майбутнім.
Провівши більшу частину свого життя у засланні, далеко від рідної землі, рідної культури, не спілкуючись з іншими представниками літературних кіл, поет мріє про краще майбутнє України, створюючи образ борця за її свободу. Єдиний і непорушний ідеал людини-борця, людини-мученика пронизує всі його вірші:

Боровся я за щастя для людини,
За світло в чорній млі.

Поет служить усе життя тільки одній ідеї, сприймаючи світ через призму боротьби та праці заради кращого майбутнього. Із замилуванням і болем згадує він свою кохану, яка загинула на каторзі:

Любить врага, всестраднице свята,
Ти людям грішним завіщала,
Конаючи під тяжею хреста… –

так писав Грабовський на ім’я Надії Сигиди, полум’яної
революціонерки, яку називав «щирою», «простою», насправді ідеальною, якою «тільки що не марить» . І саме тут виявляється суперечність у світогляді поета. Один ідеал наче приноситься в жертву іншому: жінка і революція покладені на терези.

Але чи потрібна така жертва? Чи варті майбутня краса і гармонія хоч однієї хвилини страждання навіть найнепомітнішої людини? П. Грабовський допускає таку жертву, хоча йому і не під силу боротьба й катування, він уважає їх несправедливими:

Війна та кров…
О, чоловіцтво хиже.
Не гідне навіть імені людей!

Бачачи страждання свого народу і не знаходячи іншого шляху для його визволення, крім жорстокої боротьби, усі свої поетичні твори П. Грабовський присвячує тільки цій ідеї.