Письменник Андрій Платонов і його герой
… У майбутній людині елемент
свободи здійсниться як вища і
найбезсумнівніша реальність…
А. Платонов
Андрій Платонов почав писати дуже рано. Він належить до письменників із славою, що розгоряється чим далі, тим більше. За життя його видавали дуже мало.
Платонов писав у своїх статтях, оповіданнях, повістях, романах про все: важку працю робітників і селян, інтелігенцію, науку, спорт, про фантастику, будівельників міста, Велику Вітчизняну війну.
А. Платонов показав у своїх творах важке життя людей у тилу, солдатів на фронті з усіма його побутовими труднощами.
У філософській повісті «Джан» Платонов виступив проти примусового перебування людини в армії, проти дикунського стану свідомості, боровся за первісну єдність із природою.
Головною для письменника в 30-ті роки стає проблема істинно людської свободи, проблема справжньої гармонії, яка виявляється на всіх рівнях. У реальному житті її бути не могло — тому в Платонова виникають трагічні нотки, викликані неможливістю миттєвого загального щастя. Виразно вони пролунали в оповіданнях «Фро» і «Ріка Потудань». В оповіданні «По небу полуночі» письменник уже передчував небезпечність націонал-соціалізму, що загрожують світу.
Ці ідеї перетворювали землю в пустелю, розум у безглуздя, дітей у сиріт.
У повісті «Котлован» А. Платонов дуже чітко і зримо зображує важке життя, працю людей-будівельників. У романі «Чевенгур» письменник показує, як люди можуть опуститися, весь бруд життя. Але тут є люди, які утримували себе від такого життя. «Чевенгур» — «це чорна діра…».
В оповіданні «На могилах російських солдатів» Андрій Платонов зримо і переконливо показує звірства фашистів у роки війни.
Платонов багато писав про правління Сталіна, не називаючи його імені. Але Сталін, будучи уважним і проникливим читачем, розумів усе це. Він заборонив видавати твори Платонова і багатьох інших письменників. Андрій Платонов показав людям усю гіркоту і трудність життя в роки застою. Тільки в наші дні, уже після смерті письменника, його книги стали з’являтися і завойовувати читачів. Вони продовжують учити нас великому дару любові, доброти, милосердя, справедливості.