Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці «Лисиця-жалібниця»

У байці Л. Глібова «Лисиця-жалібниця» дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою:

От де по правді можна жить

І доленьку хвалить,

В добрі кохаться, всіх любити,

Ніколи зла і кривди не чинити!

Може здатися, що вона є такою насправді. Але поступово в байці відкривається справжня сутність Лисиці. Коли вона бачить гніздечко з маленькими пташками, то починає лаяти котів, які б залюбки з’їли цих пташенят. Та раптом пташенята падають додолу, і що ж робить лисиця:

Лисичка зараз хап та хап:

Прехорошенько всіх поїла…

Отже, і доброта лисиці, і її улесливі слова насправді були лише маскуванням. Її справжня сутність розкривається повністю в двох останніх рядках:

Помажу, мов, медком —

Солодше буде з’їсти.

У цій байці Глібов висміює підступність і лицемірство — ці дві розповсюджені вади людської вдачі.