Оспівування справжнього кохання у новелі «Момент» В.Винниченка. Твір 11 клас

Надзвичайно коротку, але прекрасну історію справжніх почуттів показав Володимир Винниченко у своєму творі. Мить як вічність, щастя – лише момент: революціонер та панночка пізнали чистоту справжнього кохання, яке тривало лише лічені хвилини, але встигло стати вічним, щирим та неповторним.

Багато філософів та вчених над теорією кохання та щастя ламають голову і до сьогодні. Володимир Винниченко ж у новелі подав свою версію бачення цієї проблеми. Головні герої – революціонер та панночка – перетинають кордон, закохуються і розлучаються назавжди, щоб пронести крізь усе своє життя оту мить вічного кохання. Як стверджує Муся, «Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість. Я знаю вже. Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить, зовсім не буде. Так мені здається, так я зараз чую отут… — Вона показала на серце». Читач мимоволі стає свідком народження й розвитку високого почуття, дізнається про кожен порух душі головного героя так, неначе і сам є свідком усіх цих подій. Справа в тому, що вся розповідь ведеться від першої особи. Володимир Винниченко у своїй новелі сповна використав арсенал імпресіоністичних засобів (слухові та зорові образи), що дозволило йому ще більше підкреслити силу почуттів, створити унікальний пейзаж, на тлі якого вони розгортаються. Звернімо увагу, наприклад, на те, як образно головний герой міркує про знайомство з Мусею: «Може, вона була колись веселою берізкою, а я вітром? Вона тремтіла листям, коли я співав їй в тихий вечір пісню вітра? Хто скаже, що ні? Може, ми були парою колосків і близько стояли один коло одного?». Неймовірною ніжністю та теплотою віє від таких слів. Справжнє кохання існує, тільки б вчасно зупинитись, не перетворити його на щоденні побутові негаразди та обов’язки.

Як бачимо, таке трактування суті щастя суперечить установленим законам традиційної моралі. Проте, я щиро вірю у такі почуття, вірю і в те, що їх дуже легко загубити у бурхливому вирі життєвих проблем. Звичайно, у будь-якому випадку може залишитись повага, взаєморозуміння та дружба, але не та солодка пристрасть – кохання, «щастя крові, мозку, нервів, кісток».