Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості та літературі.

У кожного народу є улюблені герої, які своє життя принесли в жертву, обравши тернистий шлях боротьби за щастя рідної землі. Особливе місце серед них належить Богданові Хмельницькому — видатному політичному діячеві, дипломатові, захисникові народних мас. У Києві на майдані проти Софіївського собору стоїть пам’ятник великому гетьманові. Хто хоч раз побачив його, то запам’ятав назавжди. На гранітному п’єдесталі — бронзова кінна статуя. Неспокійного коня міцною рукою стримує полководець. Скільки сили і впевненості у його героїчній постаті! В руці тримає він символ гетьманської влади — булаву…

Не тільки в граніті і бронзі, а й у слові вічно живе образ Богдана Хмельницького.

Визвольна війна проти польсько-шляхетського поневолення (1648-1654 рр.) дала поштовх до нового піднесення епічної творчості. Саме в цей час виникло багато історичних пісень, дум: “Хмельницький та Барабаш”, “Хмельницький і Василь Магдавський”, “Перемога Корсунська”, “Ой, Богдане, батьку Хмелю”, “Пісня про Хмельницького”. В них зображено всенародний рух проти кривдників і завойовників, показується ненависть українців до них, а також розправа повсталих з польськими панами.

В своїх піснях і думах народ правдиво відобразив історичну роль Хмельницького у визвольній війні, змалювавши його як хороброго воїна, як державного діяча і полководця, що знаходив свою силу у підтримці повсталих мас, в єдності з ними. В пісні “Ой Богдане, батьку Хмелю” розповідається про любов народу до видатного полководця. В пісні “Ой Богдане, Богданочку” висловлено прохання буковинців до Хмельницького визволити їх з-під ярма польської шляхти.

У “Думі про Хмельницького і Барабаша” справжнім захисником інтересів козацтва є Богдан Хмельницький. Барабаш вступає у змову з ворогами і намагається допомогти польським панам підкорити український народ. Для цього він ховає королівську грамоту. Але Хмельницький перехитрив зрадника, забрав важливі документи і закликав народ до повстання. Отже, в думі він показаний як ненависник шляхти, послідовний борець за інтереси українського народу.

Історична подія — перемога Хмельницького під Жовтими Водами — лягла в основу ще одного фольклорного твору — “Пісні про Хмельницького”.
Далекі історичні події, образи Богдана Хмельницького та його однодумців не обмежуються їх відображенням в народному епосі. І як тут не згадати роман П. Загребельного “Я, Богдан”. В цьому історично-психологічному творі складовою частиною стають такі елементи, як народні перекази, думи, легенди, пісні. Герой роману сам розповідає про свою долю і впевнено стверджує: “Жив життям свого народу і для свого народу”. Роман “Я, Богдан” — це діалог головного героя з сьогоднішнім читачем. Він говорить про свої сумніви, вагання, про все, чим жив у своєму часі, про те, що його зрозуміють нащадки.

Хмельницький не геній, не святий, не пророк, не полководець від народження — він звичайна людина, але людина, яка здатна вмістити в своєму серці біль народу. Образ Богдана живе на кожній сторінці, але “Я, Богдан” — це твір не тільки про Хмельницького. В ньому звучить сама історія народу, його визвольна боротьба.

Образ видатного сина України розкривається у творах багатьох українських художників слова: Г.Сковороди, І. Франка, М. Старицького, Л. Костенко. Г. Сковорода у вірші про волю прославляє Богдана, називаючи його батьком вольності.

В романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” образ Хмельницького ніби епізодичний, але ми відчуваємо його присутність. Він перед нами постає не тільки вождем нації, але й порядною і мудрою людиною, яка забороняє суддям одноосібно вершити долю громадян.

У романі Н. Рибака “Переяславська Рада” гетьман Богдан Хмельницький дбає про те, щоб українську землю не грабували турки і татари, шведи і німці. Щоб польська шляхта не забрала у народу найсвятіше — християнську віру. Тому для боротьби з ворогом необхідно було об’єднатися з російським народом, але на основі рівності й братерства.

В народній творчості та художній літературі Богдан Хмельницький постає перед нами і як звичайна людина, і як великий гетьман український, розумний і далекоглядний політик і дипломат, захисник простого люду,, який рішуче бореться проти польсько-шляхетського панування на Україні. З цим ім’ям народ пов’язував сподівання на кращу долю, волю, щастя, справедливість.