Моє враження від оповідань Володимира Винниченка.Твір 8 клас

З великим захопленням я прочитав збірку оповідань Володимира Винниченка, яка називається «Намисто» . У ній розповідається про життя дітей бідноти на початку XX століття. Найбільше з усіх мені сподобалися оповідання «Гей, чи пан, чи пропав» і «Гей, не спиться» . У цих оповіданнях діють одні й ті самі персонажі.

Письменник дуже правдиво зображує дітей. Головні герої оповідань – близнята. Івашко з вихорцями волосся над чолом, які схожі на «два гребінці у півника» , і Любка, з виразними великими синіми очима, золотою кучмою волосся й густими гарними віями. Близнята мають гарячу мрію: влаштувати голубник, завести десять пар голубів і доглядати їх. Але грошей у дітей немає. Гроші треба зібрати. Івашкові та Любці прийшлося зазнати багато пригод, але гроші на голубів вони все ж таки зібрали.

Письменник дуже симпатизує своїм маленьким героям: з усіх складних ситуацій вони виходять повними переможцями. Володимир Винниченко майстерно змальовує характери дітей – впертого, настирливого Івашка й Любки, яку сам письменник називає «буйною та розгонистою» . Але не тільки дитячі проблеми вирішують ці двійнята. Нерозлучні близнята, виявляючи свою сміливість і жертовність, допомагають дяді Павлусю, організаторові страйку на заводі, утекти з-під арешту. У цьому випадку діти ще раз доводять свою кмітливість, винахідливість та обережність.

Письменник докладно розповідає про догляд за голубами, і ми розуміємо, що Володимир Винниченко – неабиякий голуб’ятник. Івашко й Любка захоплено доглядають своїх птахів, піклуються про їхнє здоров’я.

Мені дуже сподобалися оповідання Володимира Винниченка, і тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати їх та переконатися в талановитості цього письменника, у його вмінні яскраво змальовувати життя бідних, але по-своєму щасливих людей.