Моя сусідка по парті (твір-опис зовнішності)

Уже третій рік я сиджу за однією партою з Оленкою. Вона непогана дівчинка, але буває неслухняною та неуважною на уроках. Вона, як ніхто, вміє зберігати чужі таємниці. Вона завжди впевнено виходить до дошки, хоч не вчила уроків і не має домашнього завдання, і, орієнтуючись по підказках, заробляє свою трійку, а то й четвірку з фізики. Така вже вона, наш Оленка!

Ця дівчинка невисока на зріст, худорлява. На уроках фізкультури вона інколи виявляється сильнішою та спритнішою за багатьох хлопців. Оленчина постать свідчить про те, що вона дружить зі спортом. У дівчинки стрункі ноги, чудова постава.

Обличчя Оленки подовжене, смагляве, з легким рум’янцем. Невеличкий кирпатий ніс надає їй задерикуватого вигляду. Волосся в дівчинки не руде, якесь мідяно-лискуче й ніяк не хоче лягати в модну зачіску. Зелені очі Оленки виглядають захопленими. Вони завжди так і вишукують собі пригоди.

Ось із такою дівчинкою я сиджу за однією партою і пишаюся цим.