Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»)

І. Карпенко-Карий — талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XIX — початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів — історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом.

У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення.
У комедії «Сто тисяч» драматург створив образ Герасима Калитки, який через невдалі шахрайські наміри сам став жертвою ще хитріших шахраїв. Калитка — типовий для епохи драматурга образ куркуля — накопичувач грошей, «преобрітатель» земельки, засліплений жадобою до грошей. Гроші і земля — основний зміст життя Калитки. Драматург показує, як із заможного селянина Калитка переростає и глитая, мета якого — земля, а засіб її досягнення — гроші. З цих двох речей складається життя Калитки.

Грубий, черствий до людських почуттів. Калитка тільки про землю говорить із захопленням: «Ох, земелько, свята земелько, божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку».

Драматург показує моральне падіння Калитки: він скупиться по-людськи з’їсти, працює сам і не дає відпочити ні рідним, ні наймитам. Він деспотичний у стосунках з рідними і немилосердний стосовно наймитів. Калитка — хазяїн-експлуататор, який прагне до наживи, не соромлячись жодних засобів, який не зупинився і перед аферою з фальшивими грошима.

І. Карпенко-Карий своєю комедією показує моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом. Втративши гроші, а через це і надію купити ще землі, Калитка каже: «Краще смерть, ніж така потеря». От до чого довела Калитку жадоба: він не цінує і не дорожить навіть власним життям, а що вже говорити про життя інших.

Образом Калитки драматург засуджує нечесне життя, яке настало між багатими людьми, шахрайство, яке набуло в ті часи масового явища. Коли Герасим Калитка, одержимий успіхами і гнаний конкурентами, вирішує обміняти п’ять тисяч карбованців на сто тисяч фальшивих, то він безмежно радий, що відкрив для себе ще один шлях збагачення. Однак Калитка не замислюється над моральною стороною цього шляху, очі йому засліпило від перспективи купити землю. Від одного уявлення про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає».

Перша редакція комедії мала назву «Гроші». «Чому «Гроші»?» — думала я. А потім, прочитавши твір, зрозуміла, що для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною, — це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем.