Майстерне зображення пір року у віршах. 5 клас

Мабуть, немає такої людини на землі, яка б хоч інколи не милувалася явищами природи. А хіба може обійти тему природи справжній поет? Звісно, ні!

Вірші Володимира Сосюри чудово передають настрій людини, яка не просто спостерігає за природою, а захоплюється нею.

Зима у автора — це не звичайний білий сніг за вікном, а чудовий «білий кінь», який «б’є об землю копитами». Читаючи рядочки, в яких зображується завірюха, не відчуваєш зимового холоду, а уявляєш казковий персонаж:

І, неначе моря хвилі,

сніг, і сніг, і сніг…

Чеше вітер коси білі,

розплітає їх…

Володимир Сосюра майстерно зображує не тільки зиму. Мені здається, що весна була улюбленою його порою року:

Люблю весну, та хто її не любить,

коли життя цвіте, як пишний сад.

Якою ж постає весна в уяві поета? У вигляді квітів, які «шлють солодкий аромат», у вигляді солов’я, який «рида од щастя», у вигляді сонечка, яке «заглядає під повіки у тишині задуманих алей…» Навіть не варто перераховувати всі весняні образи, які змальовує автор. Достатньо підкреслити, що слово «люблю» В. Сосюра вживає у кожній строфі. Це свідчить про надзвичайні почуття поета, викликані весною. Але переймається цим весняним настроєм не тільки поет, а, мабуть, кожна людина:

Люблю весну, та хто її не любить

на цій чудесній, радісній землі!»