Картини рідної Донеччини у творах В. Сосюри. 7 клас

Наш земляк Володимир Миколайович Сосюра народився в місті Дебальцевому в 1898 році. Ліризм з широким громадським звучанням є характерною рисою творчості поета. У його творах знайшли поетичне відображення і героїчний подвиг народу, який відстояв в боях свою честь і незалежність, і натхненна праця трудової родини, і її особисте життя з його радощами і болем. У ті часи багато поетів захоплювались масштабністю зображення дійсності. А Сосюра навіть про високі ідеали пише з ліричною теплотою. Його вірші своєю мелодійністю та емоційним звучанням близькі до української народної пісні. Вони такі ж прості, ясні, сповнені чистих і свіжих почуттів. Тому багато його віршів покладено на музику. Це, наприклад, вірш «Коли потяг у даль загуркоче». У ньому перед нами постає картина тихого, лагідного вечора, зустріч закоханих «місячної ночі». За парканами ростуть «сумні жоржини», чути «шум акацій» та «дзвін гітари». І от юнак пішов на війну, обіцяв повернутися. Але повернувся він не скоро. Кохана дівчина вийшла заміж за іншого.

У віршах Сосюри опис рідних краєвидів перегукується з описом почуттів. Вірш «Як я люблю тебе, мій краю вугляний» розкриває глибину почуттів до рідного Донбасу, велику любов до Батьківщини. Поет освідчується в коханні кожному камінцю, «билині кожній». Для набуття сили і наснаги він приїздить на рідну землю: «Я серцем до землі донецької тулюсь». Він з почуттям каже: «Горджусь, що я землі моєї син». Коли я читаю ці вірші, теж відчуваю себе причетним до цього почуття. Я теж люблю Донбас і почуваю гордість за те, що це мій рідний край.