Ідея «сродної праці» у творах Григорія Сковороди

Пізнай самого себе.

Сократ

Ідея «пізнання себе» сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя.

Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була «сродна праця». “Пізнання себе», на думку мандрівного філософа, — це пізнання своїх природних схильностей до певного виду діяльності, свого справжнього покликання. Будь-які здібності людей мають природну основу і вдосконалюються відповідним вихованням, «наукою і практикою». Ідея «сродної праці» знайшла яскраве відображення у творах Григорія Сковороди. Так, в байці «Бджола та Шершень» поет зазначає, що «немає нічого радіснішого, аніж жити за призначенням». Філософ висунув ідею перетворення праці із засобу до життя в найпершу життєву потребу і найвищу насолоду. Через його твори проходить думка, що насолода споживання не є суто людською, не є істинною втіхою. Тільки праця як реалізація творчих здібностей і обдарувань, тобто праця з покликанням, може принести вищу насолоду Сам процес виконання «сродної праці» робить людину щасливою. Цю ідею озвучує і Бджола, зазначаючи, що їй куди більше подобається збирати мед, ніж його споживати. Ця ж думка є наскрізною і в філософському творі «Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира»: «Природному охотнику больше веселия приносит самая ловля и труд, нежели поставленный на стол жареный заяц».

Отже, істинне задоволення приносить сам процес праці. У байці «Зозуля і Косик» стверджується: «Робота наша — джерело веселощів». Суспільний поділ праці, надумку Григорія Сковороди, теж залежить від природних «сродностей» людей: «скільки посад, стільки й спорідненостей». Не буде мати успіху та людина, що працює не за своїми нахилами, вона ніколи не досягне високих результатів у своїй діяльності, бо знаходитиметься в «протиприродному стані». Отже, ніколи не слід соромитися своєї спорідненої праці, бо, як зазначено в байці «Годинникові колеса», «з різними природними нахилами життєвий шлях різний. Одначе, всім їм один кінець — мир і щастя».

Своєю філософією «сродної праці» Григорій Сковорода вказав людству на один із шляхів до щастя, гармонії, чистої совісті. Отож, шукаймо щастя через самопізнання!