Гуманістичний пафос твору М. Рильського «Синові»
І все ж багатогранний талант Рильського виявився передусім у поезії. М. Рильський — поет-ерудит, людина великої загальної культури. Є у нього й своя улюблена тематика: упродовж усього творчого життя світлим акордом звучить мотив любові до Вітчизни, до свого народу, його культури й мови. Торкався М. Рильський і моральних проблем людини, сенсу її життя і місця на землі. Великим гуманізмом пройнятий вірш поета «Синові», у якому М. Т. Рильський передає розмову батька з маленьким сином. «Чим хочеш бути, хлопчику, в житті?» — запитали малюка. І той, трошки подумавши, поважно відповів: «Людиною». Ясно, коротко й влучно. Дійсно, що може бути кращим і важливішим? І як точно зумів відчути це малий хлопчина. Стати і бути людиною — найголовніше, найважливіше в житті. Стати лікарем, вчителем, агрономом, інженером можна за п’ять-шість років. А щоб стати людиною, необхідно вчитися все життя. Усі батьки, звичайно, бажають цього своїм дітям. Прагнуть виростити їх справжніми людьми, яких усі поважають, люблять, шанують, прагнуть наслідувати. Добре, якщо в людини є вірні, щирі друзі, які її оточують, улюблена робота і любов, але найголовніше — самому бути людиною, Людиною з великої букви, залишити після себе помітний слід на землі, добру пам’ять, бо саме в цьому сенс людського життя.
Будь вірний слову, що усім словамІз ним одним ніколи не зрівняться!Хай веселить тебе любов і праця,Хай дружби непогаслої крилоГірке від тебе відганяє зло,І хай у час останній свій про сина
Спокійно я подумаю: Людина!Людина, людяність, любов, гуманність у ставленні до інших. Одвічні, непересічні цінності. Хай вічними і нетлінними залишаються вони — наші життєві ідеали. Цьому навчає нас видатний поет М. Т. Рильський. Його точку зору я цілком поділяю.