Де знайти той шлях?” (За поемою М. Вороного «Євшан-зілля»). Твір 6 клас

Не одне покоління українців шукало шлях до правди. Для них це завжди було прагненням до незалежності. Але свободу слід здобувати у борні. Хоча до розумін­ня цього слід дорости душею. М. Вороний написав поему «Євшан-зілля» з єди­ною метою: спонукати сучасників відродити історичну пам’ять. І в цьому авторові допомогла давня легенда.

У поемі розповідається про сина половецького хана, який став полоненим ки­ївського князя Володимира Мономаха. Хлопчик жив у розкоші, у нього все було добре. Поступово бранець почав забувати свій край, батьківський дім, родичів, і почав «край чужий, чужі звичаї як за рідні уважати».

Але батькові-хану тяжко жилося без сина. Багато років він страждав і врешті-решт вирішив послати у Руську землю співця. Той мав співати синові пісень, які б нагадали йому про Батьківщину. Та якщо хлопець не зможе згадати рідну землю, дати йому понюхати євшан-зілля, яке допоможе повернути пам’ять.

Багато пісень виконав співець: і материнські колискові, і «про славетнії по­дії — ті події половецькі, про лицарськії походи ті походи молодецькі!». Та хлопець залишався байдужим, бо замість серця у його душі зяяла пустка. І лише чарівне євшан-зілля змогло повернути героєві-пам’ять. Згадав він і «рідний степ — широкий, вільний, пишнобарвний і квітчастий», і рідного батька, і рідну землю. Син половецького хана вирішив повернутися:

Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати!

Із легенди стає зрозумілим, що головне для людини — це рідна земля, Батьків­щина. І ніколи чужина не стане рідною, якою б гарною і хорошою вона не була.

Поет написав цей твір, щоб нагадати сучасникам про героїчні сторінки історії країни і не давати на поталу її сьогоднішню. Пам’ять про минуле не дасть звернути з праведного шляху наступним поколінням. Не можна втрачати відчут­тя вітчизни, бо без неї людина не може жити повнокровним життям. Тому поема М. Вороного залишається актуальною і зараз.