Чи треба шукати силу в інших? (За міфом «Чому пес живе коло людини?»)

Усі у світі завжди шукають когось, хто буде сильніший за всіх. Та чи треба де робити? Ось знайшов ти сильну людину, яка може гори зрушити, але чогось у ній бракує. Чи то доброти, чи то розуму або щирості. Мало усіх перемагати в бійках, потрібно ще й думати, творити добро, допомагати слабким. Треба самому шукати силу в собі, щоб рятувати людей від усіляких негараздів, навіть найдрібніших. Хоча б допомагати бабусі донести сумки додому.

Не треба шукати себе в інших, не треба робити ідеалів з тих людей, які ними бути не можуть. Краще зазирни у свою душу. І ти зрозумієш, що творити добро гак само природно, як і дихати. На жаль, не так вже й багато людей, котрі мають щире та чуйне серце. Але як треба, щоб поряд була саме така людина, що тебе зможе підтримати, дати слушну пораду у складні життєві моменти, наштовхнути на вірний шлях. Я чув історію про пса, який шукав найсильнішу з тварин: і вовк не такий сильний, і ведмідь не такий міцний, навіть цар звірів — лев — не такий дужий.

А знайшов пес силу в людині. Назавжди поєднали свої долі людина і пес, ставши найвірнішими друзями, помічниками одне одному в усьому.

Я вважаю, якщо будеш шукати найсильнішого, то ніколи його не знайдеш. Треба зазирнути глибше у куточки власної душі й побачити силу в самому собі та поділитися нею з тими, кому це так необхідно.