Барвінок

Серед усього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. Один із таких витворів природи — славний барвінок. Здається, що він і зимою зеленіє, бо коли тануть сніги, то на світ пробивається його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря стає по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітає.

Взимку відвар барвінку п’ють від простуди, улітку він прикрашає святковий стіл. За народним звичаєм, навесні парубки збирали барвінок і дарували коханій. Коли дівчина брала квітку, то це означало, що вона згодна стати дружиною цього парубка. Цілий рік шанують барвінок, вважають його символом життя.

Із сивої давнини прийшло до нас повір’я: хто посадить барвінок на своєму обійсті, обов’язково буде щасливою людиною.