Мрії матері-кріпачки про вільне життя сина (за поезією «Сон»). 5 клас

Як відомо, Т. Шевченко народився за часів кріпаччини, тому вся його творчість пронизана мріями про вільне життя. Найбільше він бажав бачити свій народ вільним. Тому більшість його творів присвячена саме цій темі.

Вірш «Сон» вже з перших рядків повідомляє, що мова піде про жінку-кріпачку:

На панщині пшеницю жала,

Втомилася…

Спочатку автор малює картину виснажливої праці жінки-матері, яка жне пшеницю на панському полі. Втомившись, вона не йде, «шкандибає» до свого маленького сина, щоб нагодувати. І ось раптом, коли вона задрімала над сином, їй сниться сон про вільне життя, проте, що її син Івась вільний, він жне пшеницю на своєму полі разом з дружиною. Сон цієї жінки — це одвічна мрія українського народу, це мрія самого Тараса Шевченка. Адже воля могла лише наснитися у той час кріпакам і саме тому була чимось недосяжним, несправжнім.

Бо коли героїня прокидається, то розуміє, що то лише сон, лише мрія:

Та й усміхнулася небога.

Прокинулась — нема нічого.

Іван не буде ані щасливим, ані багатим. На нього чекає сумна кріпацька доля, життя, сповнене під’яремної роботи, злидні й почуття вічної гіркоти в душі. Отже, мрії героїні твору марні.

Цей вірш свідчить про вболівання письменника за свій народ.