Сила народу в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині (за повістю «Захар Беркут»). 7 клас

Від дорослих ми часто чуємо: «Гуртом і батька легше бити». Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є така казка, де старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка «Захар Беркут» зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть допомогти здолати найстрашнішого ворога.

Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полона намагається допомогти своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів у той час, як її батько став зрадником. Але центральною постаттю твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов’язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі і підтвердженням думки про необхідність єдності с останні слова Захара Беркута: «Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю».

Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об’єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.