На вернісажі

Сонячне проміння ллється крізь відчинене вікно, щойно зазеленілим листям шепотять дерева, повітря сповнене свіжості, насичене ароматами весни. Навколо все кудись поривається, спішить, мабуть, назустріч новому життю, де мрії стають дійсністю. Ні! Не всидіти вдома! Хіба можна залишитися в кімнаті в цей весняний день, сповнений сонячного сяйва!?

Як легко дихається на вулиці! Яка краса навкруги! Очі самі здіймаються вгору, вдивляються в блакитне небо. Душа в цей час потребує краси, більше і більше, а ноги самі несуть назустріч цій красі. Поспішаю на бульвар Пушкіна — у серце Донецька, де сподіваюсь побачити, як чутливі душі і золоті руки майстрів відтворюють красу.

Скільки людей! Скільки зачарованих очей спрямовано на картини художників нашого міста. Тут, серед велетнів-дерев і кованих ліхтарів, створено виставку картин, що користується великою популярністю.

Просто на землі стоять картини, маленькі, до яких слід підійти ближче, щоб роздивитися, і великі, що своєю красою закрили б півкімнати. Деякі полотна ще здалеку привертають увагу своєю різнокольоровою гамою, інші впадають в око в останню чергу, коли вже збираєшся підійти до робіт іншого митця. Але всі однаково чудові, усі говорять про майстерність своїх творців, про їхній світогляд та вподобання. Є тут полотна, писані олією та фарбами, є й графіка. Привертає увагу те, що твори виконані в різних стилях, представляють різні напрямки живопису, відбивають і традиційні, і наймодерніші тенденції. Чарують пейзажі, вражають правдивістю зображення натюрморти, грізними здаються урбаністичні нариси. Тут зібралися свідки створення дружнього шаржу на вусатого чоловіка, а далі — батькам на згадку малює митець неповторний вираз дитячого обличчя, безтурботний погляд і щиру посмішку маленької дівчинки. Оглядаюсь і бачу навколо себе засніжену дорогу, зеленіючі верхівки дерев, засипаний жовтим листям міський став, стрімкий водоспад, лагідне море. Ось кошеня грається клубочком ниток, з іншого боку летить трійка коней. Тут і чарівна красуня, і стомленій працею шахтар. Життя у своїх різноманітних виявах відображено на картинах, біля яких, мов на сторожі, стоять їх творці, молоді і не дуже, але всі з дивним поглядом, зі швидкими очима, що шукають предмет зображення майбутніх робіт.

Сутеніє. Повітря наповнюється весняною прохолодою. Останній раз озираюся на чудовий світ мистецтва і поспішаю додому, сповнена сил та бажання жити, творити і пізнавати світ.