Людина створила культуру, а культура — людину

Людей різних професій цікавить питання, що відрізняє людину від тварини? Мабуть, лікар скаже — будова тіла, внутрішні органи, філософ — здатність мислити, філолог — мова тощо. Але, на мій погляд, усе зазначене пов’язане з культурою.

Які тварини здатні збудувати таку складну систему для життя, як місто? Можливо, мурахи та бджоли, але усі їх вулики стандартні, а людські міста водночас схожі одне на одне і абсолютно оригінальні. Якби не це, то яка була б мета туристичних мандрівок у найдавніші чи найкрасивіші міста світу?

Чи має хтось, крім людей, такий розвинений засіб спілкування, як мова? Вчені припускають, що дельфіни теж «розмовляють», але ні дельфіни, ні мавпи, ні тим більше інші тварини не мають писемності.

І нарешті, напевне, жодний вид тварин не може похвалитися наявністю образотворчого мистецтва, літератури, музики. Солов’ї співають так, як їх навчили батьки і діди, а людина здатна творити, тобто співати чи грати принципово по-іншому, ніж це робили її попередники.

Прагнення оновити, змінити навколишній світ, пізнати і вдосконалити його — ось що керувало людиною, коли вона створювала науку, мистецтво, будувала міста, майструвала речі, без яких зараз ми не можемо уявити наш побут. Творчість — це те, що відрізняє людину від тварини. Завдяки їй вона створила культуру і виділилась зі світу тварин, запанувала над світом. І тепер культура свідчить про рівень розвитку нашого суспільства, про те, наскільки ми відійшли від братів наших менших.

Зараз ми вживаємо слово «культура», коли маємо на увазі і те, що створило людство, і культуру окремої людини, тобто її етикет, ввічливість, мораль. Ця культура теж відрізняє нас від тварин. Недарма на школярів, що мчать коридором школи, скажуть «стадо», а на того, хто наступить на ногу і не вибачиться, — «слон». Така поведінка не є і не повинна бути властивою людині, що живе у суспільстві і мусить рахуватися з іншими людьми.

Також ми говоримо про культуру мовлення, що означає вживання ввічливих слів та ввічливих форм звертання. Якщо на вулиці до нас звернуться: «Ей, ти! Котра година?», навряд чи виникне бажання відповідати. Кожна людина знає, що у людному місці треба розмовляти тихо, щоб нікому не заважати, а до незнайомих людей треба звертатися на «ви».