Перший весняний день

Настав перший весняний день. Природа пробудилась від довгого зимового сну.

Посміхнулося сонечко з-за пухких хмаринок, і все навкруги перейнялося надією на те, що незабаром потеплішає. Затріпотіли від пориву весняного вітерця чорні, з набряклими бруньками гілочки дерев.

Скоро на них з’являться ніжно-зелені липкі листочки. З галявин сніг вже зійшов, але в тіні кущів і дерев ще лежать брудні талі кучугури. Деінде, розриваючи полон торішньої пожухлої трави та опавшого листя, з’являються синьоокі проліски і невпевнено тягнуться де сміливих промінців теплого весняного сонечка.

А далина повита прозорим ніжним серпанком ранішнього туману, вологого і прохолодного.

Вже скінчився льодохід, і вода в річці вийшла з своїх берегів. Від величезних наметів, проклавши вибалках шляхи, біжать до ріки маленькі, швидкі, каламутні струмочки. В ріці відбилось блакитне небо.

Ніжні барви весняного пейзажу милують око. Зачаровує дзвінкий спів жайворонка, що лунає з недосяжної висоти. Він співає про те, що готовий зустрічати нову весну, і ніби намагається закликати все навколишнє остаточно скинути з себе пути зимового сну.

Дуже скоро весна ввійде в свої права: розквітнуть волошками і ромашками галявини, тоненькі берізки і вільхи вберуться у гарні сережки. Виведуть діточок птахи у нових гніздах, і наповниться ліс весняним гомоном.