Чому я люблю українську природу (твір-роздум)

Я народився та виріс в Україні. Тут моя батьківщина, тут народилися та виросли мої батьки, тут я навчаюся в школі, а під час канікул відвідую мальовниче село, де живе мій дідусь.

Природа України дуже благодатна для сільського господарства. Літо довге та тепле, дощів випадає багато. За словами Гоголя, «посадиш вісь, а виросте віз».

Але не тільки за благодатність для сільського господарства я люблю українську природу. Про чудову природу України, про її красу писали майже всі українські письменники та поети. «Садок вишневий коло хати» — це яскравий поетичний образ, за допомогою якого Т. Г. Шевченко оспівує красу українського села. Ліси Гуцульщини в Коцюбинського та Франка, степ та морське узбережжя в Панаса Мирного — усе це українська природа. Але не тільки з літератури я дізнаюся про красу рідної землі. Я бачу її насамперед із власних спостережень. Під час літніх канікул я їду в село до свого діда та власними очима бачу ті білі хати та безкрайній степ, і стрункі тополі, і ліси, річку з очеретами.

Любов до рідної природи — це те, з чого починається любов до Батьківщини.