Співець рідної природи (за віршами «Над Дніпровською сагою…», «Зоре моя вечірняя…»)
Всьому світові відомий наш великий поет Тарас Григорович Шевченко. У 1847 році його було заарештовано за участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Він перебував на засланні 10 років. Творчість Шевченка цих років пронизана почуттям туги за рідним краєм, самотності. Але в ній же ми чуємо нескореність поета царизмові.
Рідна природа була для Шевченка першим джерелом розуміння краси, формувала його смаки, спосіб мислення. З дитинства поет вбирав у свою душу багатство барв та звуків українських пейзажів, закохувався всім серцем у рідний край. Пізніше в своїх творах з великою майстерністю він змальовує картини української природи, де чарівні пейзажі протиставляються картинам важкого життя селян. Таке протиставлення ми бачимо у поемі «Княжна», уривок з якої «Зоре моя вечірняя…» вивчаємо. Поет розмовляє з зорею, змальовує чудову, мальовничу картину села, на яке дивиться ніби здалеку, разом з зорею. Пейзаж викликає в нас захоплення. Одночасно виникають почуття жаху, суму, болю від того, що на фоні чудової природи можуть так тяжко жити прості люди, селяни- кріпаки. Такої зміни почуттів поет досягає за допомогою протиставлення, порівняння краси природи і життя селян:
Село! — І серце одпочине;
Неначе писанка село…
Веселі здалека палати,
Бодай ви терном поросли!
Щоб люди й сліду не найшли.
Через протиставлення Шевченко виражає свою любов до трудового народу і ненависть до панів. Поет захоплювався красою рідної природи, але серед цієї краси хотів бачити щасливими своїх земляків. Є в Шевченка і вірші-пейзажі, де змальовується світ, в якому існує гармонія між природою і життям людини. Тільки той, для кого ця природа була рідною, міг із таким натхненням оспівати знайомий краєвид. У вірші «Над Дніпровською сагою…» Шевченко змальовує літній день на Дніпровій затоці, вживаючи пестливі слова. У нього дерева, «мов дівчаточка співають», «повбрані, заквітчані».
Пейзажна лірика Шевченка збуджує в читачів почуття добра, краси, навчає розуміти і любити природу.