Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою «Пан та Собака»)

Петро Гулак-Артемовський все життя засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався суспільною несправедливістю. Важкі враження від навколишньої дійсності не давали письменнику-початківцю спокою, підштовхували його знайти спосіб висловити свій протест. Через те що прямо говорити про несправедливість існуючого ладу, закликати до боротьби з ним було небезпечно, П. Гулак-Артемовський звернувся до жанру байки.

У байці «Пан та Собака» письменник засуджує самодурство, жорстокість і свавілля панів. В алегоричній формі змальовує він стосунки поміщика і селянина-кріпака.

Намагаючись прислужитись панові, слуга, «не дрімає, худобу панську, мов брат рідний, доглядає, бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив», «Рябко на панському дворі не спить всю нічку… Знай, неборак, ганя то в той, то в сей куток: то зазирне в курник, то дейко до свинок, спита, чи всі таки живенькі поросятка… щоб москалі, мовляв, не вбрались до комори». За таку ревність він сподівався на панську подяку і смачний сніданок. Але ні печеного, ні вареного Рябку не дали. За те, що він «всю Божу ніч не спав та гавкав на весь рот, злодіїв одганяв», вірного слугу побили батогами. Головна провина Рябка, як з’ясувалось, у тому, що «вчора у карти Пан програвся… що грошей вчора він проциндрив щось не трохи, що Паню через те всю ніч кусали блохи, що буцім вчора він грати в карти б не сідав, коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв…». Безглуздість цих звинувачень очевидна. Зрозуміло, що Пан хотів зірвати злість на Собаці. Догодити йому Рябко не зміг навіть, коли, прислухаючись до поради Явтуха, не гавкав, не ганявсь», а спав усю ніч в ожереді. Рябка жорстоко побили, бо не чув, як москалі обікрали садибу.

Висновок, зроблений кріпаком, звучить як гнівний протест проти свавілля і безглуздих вимог поміщиків-самодурів:

Той дурень, хто дурним іде панам служити,

А більший дурень, хто їм дума угодити!