Коли дідусь мій був маленький…

Мій дідусь народився в глухому невеликому селі Іванівці, поблизу лісу. Родина дідуся жила у старенькій хаті, яка завжди дзвеніла від дитячих голосів, гамору і не знала замків, хоч замок символічний був.

Хлопчиком дідусь бігав у «попову» школу, а потім, перейшовши в п’ятий клас, пішов до земської школи. Кожного дня на великій перерві він бігав додому, щоб ухватити картоплину чи хліба. Їдалень та шкільних буфетів він не знав.

В дідовій родині завжди любили працю і цінували хліб. Тому, підрісши, скільки він землі виорав, скільки хліба накосив!

Багато бачив я гарних людей, але такого, як мій дідусь, нема.