Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського
Перші збірки М. Рильського «На білих островах» (1910). «Під осінніми зорями» (1918) свідчили про те, що в нашу літературу прийшов поет талановитий, обдарований, спостережливий, закоханий у природу і життя. Основні теми цих перших збірок — природа, кохання, мистецтво.
У ранній поезії своєї творчості поет шукав свого позитивного героя. Ліричний герой його лірики — це молода людина, яка закохана у життя, яка любить, відчуває природу і є частинкою цього природного світу:Читачу! Вглибися у те,
Чим я свою пісню зогрів,І може, почуєш ти щось,Що більше од згуків і слів.І може, як птах в вишині,Побачивши брата свого,Затужить твій стомлений духІ кине свій клич до мого!
Поет прагне, щоб його поетичне слово допомогло читачеві любити свою землю і свій народ, бо життя — це складний шлях кожного:Шлях без краю лежить… а над шляхом імла,Шлях, камінням укритий, тернистий,
І життя на той шлях вже мене посила.Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий?Тобто ліричний герой ранньої лірики поета — це образ людини не тільки закоханої і мрійної, але й людини мислячої, з ідеалами чесної людини. Ліричний герой М. Рильського — це талановита дитина, яка з дитинства закохана у природу, і прагне збагнути її таємниці:
Люби природу не як символДуші своєї,Люби природу не для себе,Люби для неї.Вона — не тільки тема віршаАбо картини,В ній є висоти незміриміЙ святі глибини.Герой М. Рильського любить і розуміє природу: в неї жива душа. І людина, на думку М. Рильського, повинна жити в гармонії з природою.Разом з тим ліричний герой ранньої лірики — це людина зрілої мудрості, спокою, як у поезії «Яблука доспіли»:
Яблука доспіли, яблука червоні!Ми з тобою йдемо стежкою в саду.Ти мене, кохана, проведеш до поля,Я піду — і, може, більше не прийду.Ліричний герой не дорікає коханій за те, що минуло кохання у її душі, — він любить і бажає їй щастя:
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;Вміє розставатись той, хто вмів любить.Рильський-поет теж у ранній ліриці шукає свої ідеали:Поете! Будь собі суддею,І в ночі тьми і самотиСпинись над власною душею…
І скажеш їй: у світ широкийІди, не знаючи про спокій,І, согрішивши, не гріши.Життя — це багатогранність, а тому і ліричний герой поезій М. Рильського — багатогранна, цікава молода людина.