«Енеїда» І. Котляревського та «Енеїда» Вергілія

Поема «Енеїда» І. П. Котляревського — перший твір нової української літератури, а сам автор увійшов в історію нашої культури як її засновник, що заклав фундамент літературної мови на народній основі.Письменник жив на межі двох століть — XVIII і XIX. Саме тоді тривав розвиток барокового напряму в культурі й набував популярності бурлеск. А бурлескні твори пов’язані з пародіюванням високої, урочистої тематики. Особливо зручною для бурлескного пародіювання виявилася «Енеїда» давньоримського поета Вергілія. Пародії на Вергілієву «Енеїду» вийшли у Франції, Італії, Німеччині, Росії. У шкільні роки І. П. Котляревський вивчав твори Вергілія, знав бурлескно-травестійні пародії твору в європейській літературі, а тому писав свою пародію як перс осмислення римського оригіналу до української дійсності, прагнув надати твору народно-національного колориту.

«Енеїда» Вергілія в урочистому й піднесеному тоні розповідає про доблесть і мужність Енея — предка роду Юліїв, прославляє політику Риму. В основі сюжету — відомий античний міф: на десятий рік війни між троянцями та греками за чарівну Єлену греки зруйнували Трою, а Еней із рештою троянців за велінням богів поплив до Латинської землі, щоб там заснувати нове царство. Мандри Енея описав Вергілій.

«Енеїда» Вергілія — це давньоримська епопея, героїчний твір, класичний античний оригінал, що уславляє абсолютизм і доводить божественне походження римських імператорів. Поема Вергілія має дванадцять частин і написана гекзаметром. Це твір класицизму. За Вергілісм, все підвладне волі богів-вершителів, а людина — це пасивна іграшка в руках богів.

І. П. Котляревський переробив епопею Вергілія па український лад. У поемі І. Котляревського діють паралельно дві сюжетні лінії: реальні мандри запорозьких козаків після скасування Січі та канва сюжету поеми Вергілія.

«Енеїда» І. Котляревського зображує побут України другої половини XVIII — початку XIX століття. Це сатирично-гумористичний твір, пародія на «Енеїду» Вергілія. За жанром — бурлескно-травестійна поема, в якій у жартівливому, зниженому стилі зображені життя та побут різних верств українського суспільства. Поема І. Котляревського утверджує велич українського народу, його волелюбні прагнення і життєлюбство. Його герої — це люди здорові, життєрадісні, що діють в реальному житті. «Енеїда» І. Котляревського — це твір просвітительського реалізму, написаний чотиристопним ямбом, мас шість частин.

Отже, можна зробити висновок, що «Енеїда» І. П. Котляревського — це цілком самобутній, оригінальний твір, сповнений національного колориту, суто народного гумору, яким уже понад двісті років зачитується український читач.

 

Як розуміє щастя Григорій Сковорода?
Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи (за п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка»)

Залишити відповідь