Відображення в козацьких літописах визвольної війни 1648-1654 років та воєнного союзу України з Росією

Український народ завжди був працьовитим і волелюбним, а тому завжди прославляв працьовитих, сміливих і мужніх людей. Війна 1648—1654 років під проводом Б. Хмельницького увійшла в нашу історію як визвольна війна проти польської шляхти.

Добу Хмельниччини найточніше відображено в козацьких літописах, бо їх авторами були козаки.Козацькі літописи — це історія козацтва, вони відзначаються образною мовою, багаті на описи (пейзажі, портрети), гумор, сатиру.

Події визвольної війни 1648—1654 років відображені в літописах Самовидця, Граб’янки, Величка. Історичні події, відтворені в цих літописах, охоплюють історію козацтва, показують гетьмансько-старшинські уособиці, боротьбу козаків за незалежність, висвітлюють період возз’єднання України з Росією.

У «Літописі Самовидця» докладно описуються події 1648—1702 років і створення Чорної ради під Ніжином 1663 року, боротьбу Сомка та Брюховецького за гетьманство.«Літопис Григорія Граб’янки» висвітлює історію козацтва до 1709 року. Григорій Граб’янка — гадяцький полковник — людина освічена, бо написано літопис тодішньою літературною українською мовою. У літопис входять тексти гетьманських універсалів, грамот, договорів. Містить літопис і вірші того часу.

«Літопис Самійла Величка» охоплює події 1648—1700 років. Самійло Величко закінчив Києво-Могилянську академію, володів шістьма мовами. Йому дуже боліло за злигодні в Україні того часу, а ще за гетьмансько-старшинські усобиці. У літопис автор вводив перекази, оповідання, легенди про видатних і шанованих серед козацтва людей. Є в літописі й перекази про Богдана Хмельницького, оповідь про безстрашного кошового Івана Сірка. Основний пафос літопису — патріотичний. У них стверджується, що потрібно рятувати Україну, захищати й боронити її.

Отже, козацькі літописи сповнені патріотизму, героїзму, несуть нам ісіорію наших предків і тим цікаві для нас.