Історична основа літописної повісті «Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році»

Найдавнішими пам’ятками літератури часів Київської Русі є літописи — хронологічні описи важливих історичних подій, очевидцем яких був сам літописець або про які чув від очевидців.

Літописи — це своєрідні жанри літератури. Формально вони не належать до художньої літератури, це жанр історичної, наукової літератури, але є в них вставні оповідання — старовинні перекази, легенди, історичні пісні, а вони співзвучні з художньою літературою.

Історичною основою літописної «Повісті про похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році» є боротьба слов’ян з кочовиками. Боротьбу наших предків з половцями і печенігами описано багатьма літописцями, але найбільш захоплююче і детальніше про Ігорів похід розповідає літопис «Про похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році».

З літопису нам відомо, що 23 квітня 1185 року князь Ігор разом із сином Володимиром, племінником Святославом Ольговичем та братом Всеволодом пішли на половців. У п’ятницю 10 травня військо Ігоря перемогло, захопивши багато здобичі. А в суботу русичі побачили, що вони оточені половцями. У суботу і неділю тривала жорстока битва. Руське військо зазнало поразки. І хоча мужньо бились і Ігор, і Всеволод, і русичі, відвага їм не допомогла.

Здобувши перемогу, половці ринули на Русь, несучи їй горе. Однак через деякий час Ігорю вдалося втекти з полону. Так зафіксовано події 1185 року в Київському літописі.
Ці події і лягли в основу літописної повісті «Про похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році».